ewa114 | Коропець 600 років.

#Коропець600річний
#Коропець_international

В липні цього року у нашому селищі відбувалися заходи з нагоди святкування 600 років першої письмової згадки про Коропець. Багато чого відбулося відтоді .
Місцева влада ініціювала так звану науково-практичну конференцію знавців історії та сьогодення нашого мальовничого краю. Поруч з професіоналами мала нагоду висловитися і я . Пропоную текст своєї доповіді, дослівно можна переглянути відеозвіт у групі Коропець інфо.

"Коропець інтернаціональний"
Частина I

"Вітаю, шановні Коропчани, у історичний час , святкування великої дати нашого селища.
Моя коротка доповідь - не наукова, я маю тут щось до слова,  як Коропчанка духом і чином, спостережлива обивателька. Мої спостереження базуються на інформації з іншомовних джерел, аналіз того, що нас оточує і що проявляється. Мою доповідь в ракурсі "Коропець інтернаціональний"  хочу представити з метою  розуміння нами важливості діалогу культур на землі, спільній колись для декількох етносів. Не несу пропаганди, як хтось вважає чи цього очікує.  На вчорашній презентації альманаху "Каньйон" одна зі співавторок. Літня жінка з Вербки розповіла коротеньку бувальщину сторічної давності. А саме, що польський жандарм, (шандар), зупинивши серед дороги українку, під загрозою життя, спитався її, чия ця земля, поляків чи українців? Жінка дала унікальну на той момент і універсальну в глобальному дискурсі відповідь:"Та се -  земля Божа" . А й справді, усі ми, нації та країни - єдині у Бога. І якщо таке розуміння буде для нас звичайним - нам простіше буде сприймати історію, суперечності та болі нашого краю. А коли ми, тутешні Коропчани, спадкоємці нашої землі, будемо вміщати у нашій свідомості позицію тих, хто раніше теж тут були вдома, та вести дружній діалог з тими, кому Коропець не байдужий, як земля предків - Слава України від цього не змаліє, а якраз навпаки - примножиться. Слава Україні! - Героям слава!
Мій інтерес до Коропця в історичному ракурсі пробудився під час перекладацької  роботи з польськомовною книжкою. "Koropiec nad Dniestrem", автора Michał Sobków . Котра, до речі, незабаром вийде друком. Праця над текстом та отриманням права на видання в Україні книжки тривала досить довго. І ось завдяки науковому  професіоналізму  кандидата історичних наук Петра Михайловича Гаврилишина, його таланту вправного менеджера,  ця справа дістала хід і створено продукт: паперову україномовну книжку. Більше на цю тему на сторінці "Koropiec nad Dniestrem" Koropiec nad Dniestrem
Вважаю, що ми варті того, щоб знати про нашу землю трохи більше, ніж написано в підручниках. Мої ж спостереження - не надто глибокі, непрофесійні. І прошу шановних істориків-професіоналів пробачити мені та виправити якісь неточності. Це стосується, мого слова зараз та дописів на сторінці "Коропеччина. Сліди інтернаціональні" у фб.
До польськомовних джерел я ще повернуся. Хочу поділитися даними про Коропець з  однієї  англомовної книжечки.: "1939 рік, Коропець був не тільки взірцем процвітаючих сільськогосподарських та лісових володінь, але й дуже розмаїтий. Бадені продукували тут 2% польського хмелю, рафінували тут спирт, провадили рибну ферму, фруктовий сад площею 300 акрів, (це 121,4 га) та величезний розплідник садових культур. Тут продукувалося високоякісне насіння трав та утримувалися два стада расової худоби."
Це був фрагмент із передмови Яна Бадені до книжки спогадів його батька, Стефана Бадені. "A Stranger to Hell". Шановні Коропчани, молоді лінгвісти-германісти, студенти філології, ця книжка є цікавою для нас і може бути цінною в українському перекладі.прогу звернути вашу увагу на неї, спробувати та й здійснити переклад тексту цієї книжечки з англійської мови на українську."
© Роксолана Задорожна (Петрів)

За продовженням прошу слідкувати у наступних дописах.

#Коропець600річний

сайт #Коропець_internationally
Частина третя.(виступ на конференції у Коропці під час святкувань 600-річчя)

"Коропець немислимий без своїх околиць, присілків, сіл навколишніх. За часів gminy Koropieckiej (gmina - адміністративна одиниця у Польщі, аналог наших ОТГ) таких поселень було значно більше. Але ж війна…
Цікавим селом є Новосілка. Nowosiółka Koropiecka. Давнє поселення збіднілої польської шляхти.  Тобто родин аристократичних, котрі мали свої титули, герби, заслуги.
Цікавими локаціями у Новосілці, (нині - село Садове Коропецької ОТГ) є храм та будівля так званої "Старої школи". Чи відомо вам, що храму цьогоріч - 110 років від освячення? Як він зводився, хто будував і звідки взялася "стара школа"? - про це існують конкретні записані спогади Новосілчанина Piotra Hładkiewicza(Петра Гладкого) надані мені, як клропчанці,  перекладачці польських текстів та краєзнавиці для перекладу з польської на українську  ГО організацією Nowosiółka Koropiecka i Puźniki - Nasze Dziedzictwo з метою поширення інформації про наш край, спільний колись для декількох народів. Отже, Piotr Hladkiewicz про черницю матінку Аполлонію, котра прибула у Новосілку на початку минулого століття, понад 100 років тому, для служіння і як появився костел зі школою:

"Діяльність Матінки Аполлонії ставала щораз цікавішою. Плодами своєї праці вона звернула увагу влади та заможних людей. Серед них була графиня Ядвіґа Бадені, дружина графа Станіслава з Коропця, котрий здобув маєток і палац по дідичу Мисливськім. Пані графиня спостерігала, як трудиться Сестриця Аполонія та інші черниці у Новосілці Коропецькій. Адже вона щонеділі бачилася з ними у коропецькому парафіяльному костелі. Вона знала про умови життя і праці сестриць, про труднощі які вони постійно долоають, щоб дістатися до храму. Відстань - 7 кілометрів, болото, ліс, осінні дощі, зимові морози і заметілі. Повітова влада та графиня вирішили насамперед взятися за будову нової відповідної школи. Графиня пожертвувала будматеріали, влада мотивувала фонди для покриття коштів. Місцеві люди виявляли  своєю працею відданість справі. За два роки передано для ужитку прекрасний будинок школи. З відповідними пристосуваннями, великим залом та помешканням збоку. Поруч - господарські будівлі, та великий, на два морґи, город, як дарунок графині.
В травні 1908 року війт ґміни Ян Тишковський отримав офіційне повідомлення, що граф Бадені запланував свій приїзд у певній справі. У відповідний день і годину війт разом з декількома старшими ґаздами очікували його прибуття. Після привітання пані графиня Ядвіґа несподівано заявила: " Будуємо храм у вашому селі".

Костел
Фундацію костелу перейняла на себе графиня. Мешканці села повинні були трудитися щоб доставляти матеріали. Будова тривали цілі три роки. Усі вважали, що патронесою костелу буде свята Ядвіґа, але влади церковні затвердили титул "Опіки святого Йосифа". Очевидно, на чітку вимогу пані графині. Третьої неділі по Великодню 1911 року сплановано посвячення нового храму. Усе село перетворилося у красу і торжество. Хати повимальовували, усюди порядок, чистота, брами святково прибрані зеленню та стягами з написом "вітаємо добродіїв". Вершники у типово  краківських вбраннях, на найліпших конях, під командою колишнього улана, Йосифа Петровського очікували на графство за кілометр до села. Вишикувані з обох боків дороги вони чекають на знак командира. Коли графський кортеж стало видно, вершники щодуху рушили  вперед. Вітер розвіював кінські гриви і стрічки. У селі хода притихла і було дефіле перед натовпом людей. Перед брамою - привітання хлібом-сіллю. Освячення здійснив ксьондз декан Дзюбан з Бариша. В урочистостях взяли участь багато представників державної влади, та влади церкви римо-католицької. Та не було видно Матінки Аполонії. Вона ж бо в куточку костелу клякла і в щирій молитві дякувала Богу за такий дарунок, храм у селі для тутешніх вірних. В час богослужіння дуже зворушливо читалися молитви, слухали проповідь і сердечно співали  богослужних пісень.
За такий короткий час, за 5 років від прибуття до Новосілки Коропецької  Сестриці Аполонії так  багато у селі відбулося змін. Звели школу, побудували костел. Ці дві будівлі символізували потребу знань та віри. Очевидним було те, що усе це - плід як молитви так і зусиль Матінки Аполонії."

Дякуємо за ці чудові цінні спогади автору та нащадкам Новосілчан, полякам згаданої організації в особі Конрада Залєскєґо.
Коропець містить потенціал для інтернаціональних відносин. Моя мрія - зібрати з усього світу Коропчан, нащадків колишніх Коропчан різних національностей, усіх, хто носить прізвище Коропецькі, у спільний конгрес, телеміст, до спільного дружнього партнерського діалогу. Уде зараз організація готова посприяти з фінансуванням проекту з ідентифікації  будівель польського походження.  А це - палац, костел, молочарня, Стара школа у Новосілці, церква там же, тобто колишній костел. Для цього потрібна воля місцевої влади до такого робочого діалогу.
Дякую організаторам за запрошення до участі у цьому заході, дякую, що вислухали."

©Роксолана Задорожна (Петрів)
https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=pfbid02V8dMMt9JUfwABVZ2aGJoWpnDGjCmoY2wqK9HRE2eim7Xzis7myERxz5L3HBkbJ4Rl&id=324358902342697